Наталія Могилевська - Під ковдрою

Один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім разів
Він заради неї подолав дві тисячі світів
А вона завжди чекала, бо душа його впізнала

Порахуємо усі закарлючки, що вона на ньому малювала ручкою
Сховалася під ковдрою колючою
Двоє люблячих сердець

Під ковдрою колючою ховається любов
А люди балакучі, як ліфти новобудов
І пальці заплітаються у вузлики
І серце застібається на ґудзики