Оля Полякова - У твоїх обіймах

Не стріляй, прошу.
Я зараз не озброєна.
Душа моя оголена,
Як квітка на вітру…
Не стріляй, прошу,
В тобі бачу не воїна,
А свого коханого,
В чиї руки я впаду.
У твоїх обіймах я
Відчуваю знову, що жива.
У твоїх обіймах я -
Квітка, що нарешті розцвіла.
Я тану…
У твоїх обіймах я
Знову стала, як колись була!
У твоїх обіймах я
Шепочу лише твоє ім’я!
Коханий!
Не стріляй, прошу,
Бо сердце й так поранене.
Коли ти залишив мене,
Слідами на снігу.
Не стріляй, прошу,
Словами, ніби кулями,
У тіло моє з шрамами
Без одягу й страху…