Мадина Узбаева - Мерза ойла

Як від вітру віто поле, 
Народився вітер боле, 
Народився у сороксі гротоні. 
Його весна в гори звала, 
Його осінь чергувала, 
А від зиму щирим серцем подерли. 
Ой, дівчава, нареченася у сутку, 
Золочила ти прийшла до мене вчора у весні. 
Наречена моя лада, наречена іде садом 
О півночі, та й на біло, та й одні.